У цій виставці я хотів примиритися з думкою про те, як багато ми не помічаємо навколо нас. Під час резиденції на «Електровимірювачі» я створив три експериментальні композиції із записів Житомира і синтезаторів. Вони доповнювали реальність заводу під час виставки. Прогулюючись заводом, у різних локаціях відвідувачі спершу бачили 3D-скульптуру звуку з QR-кодом, що вела до однієї з композицій. Але послухають вони їх чи ні після того, як побачать хвилю, залежало від того, чи не забули вони вдома навушники, чи ловить у них на заводі інтернет і т. ін. Мені подобається такий ненав'язливий формат: експозиція, яку можна не помітити, завод, який можна не почути.
У роботі використані: рекордер, синтезатори, фанера, фарби, полотно.