Людина має змогу приходити до переживання звукових ландшафтів різними шляхами.
Вона є їх частиною, при цьому вона здатна інтелектуально від них абстрагуватися та певним чином їх, наприклад, проаналізувати — або ж, навпаки, вона може у звуці сховатися, замріятись та забутись у ньому. Але ж, на моє глибоке переконання, мета людини полягає у змозі поринути у дійсність звуку та налаштувати свідомість таким чином, щоб спробувати відчути щільність звукового простору, торкнутися його тканини та, певним чином взаємодіючи, осягнути звукову есенцію.
Ми маємо збагнути, що у сигналі, який ми розрізняємо у міру свого сьогочасного сприйняття, може полягати певне феноменологічне підґрунтя: нехай це історія об'єкта, що звучить, емоційний стан суб'єкта, що розказує, стан простору, що шелестить, тощо.
Ідея полягає у тому, що людина, безпосередньо взаємодіючи із сигналом навколишнього простору, існуючи на його рівні у якості сигналу, абстрагується від особистісних нашарувань поверхневого его і розчиняється у сприйнятті.
Взаємодіючи із звуком немов фейдер на мікшері, намагаючись розшифрувати отриманий сигнал і пропустити його через себе, ми можемо дійти до несподіваних результатів розуміння природи звуку.
У роботі використані: матеріали із практичного заняття з вокалу Сармен Елмонд 'Our voices — our sources', проведеного під час резиденції, та звуки приладів з екскурсії на виробництво заводу «Електровимірювач».
Вона є їх частиною, при цьому вона здатна інтелектуально від них абстрагуватися та певним чином їх, наприклад, проаналізувати — або ж, навпаки, вона може у звуці сховатися, замріятись та забутись у ньому. Але ж, на моє глибоке переконання, мета людини полягає у змозі поринути у дійсність звуку та налаштувати свідомість таким чином, щоб спробувати відчути щільність звукового простору, торкнутися його тканини та, певним чином взаємодіючи, осягнути звукову есенцію.
Ми маємо збагнути, що у сигналі, який ми розрізняємо у міру свого сьогочасного сприйняття, може полягати певне феноменологічне підґрунтя: нехай це історія об'єкта, що звучить, емоційний стан суб'єкта, що розказує, стан простору, що шелестить, тощо.
Ідея полягає у тому, що людина, безпосередньо взаємодіючи із сигналом навколишнього простору, існуючи на його рівні у якості сигналу, абстрагується від особистісних нашарувань поверхневого его і розчиняється у сприйнятті.
Взаємодіючи із звуком немов фейдер на мікшері, намагаючись розшифрувати отриманий сигнал і пропустити його через себе, ми можемо дійти до несподіваних результатів розуміння природи звуку.
У роботі використані: матеріали із практичного заняття з вокалу Сармен Елмонд 'Our voices — our sources', проведеного під час резиденції, та звуки приладів з екскурсії на виробництво заводу «Електровимірювач».
HUMAN SIGNAL
Андрій Ругару / r.roo
Андрій Ругару / r.roo
Людина має змогу приходити до переживання звукових ландшафтів різними шляхами.
Вона є їх частиною, при цьому вона здатна інтелектуально від них абстрагуватися та певним чином їх, наприклад, проаналізувати — або ж, навпаки, вона може у звуці сховатися, замріятись та забутись у ньому. Але ж, на моє глибоке переконання, мета людини полягає у змозі поринути у дійсність звуку та налаштувати свідомість таким чином, щоб спробувати відчути щільність звукового простору, торкнутися його тканини та, певним чином взаємодіючи, осягнути звукову есенцію.
Ми маємо збагнути, що у сигналі, який ми розрізняємо у міру свого сьогочасного сприйняття, може полягати певне феноменологічне підґрунтя: нехай це історія об'єкта, що звучить, емоційний стан суб'єкта, що розказує, стан простору, що шелестить, тощо.
Ідея полягає у тому, що людина, безпосередньо взаємодіючи із сигналом навколишнього простору, існуючи на його рівні у якості сигналу, абстрагується від особистісних нашарувань поверхневого его і розчиняється у сприйнятті.
Взаємодіючи із звуком немов фейдер на мікшері, намагаючись розшифрувати отриманий сигнал і пропустити його через себе, ми можемо дійти до несподіваних результатів розуміння природи звуку.
У роботі використані: матеріали із практичного заняття з вокалу Сармен Елмонд 'Our voices — our sources', проведеного під час резиденції, та звуки приладів з екскурсії на виробництво заводу «Електровимірювач».
Вона є їх частиною, при цьому вона здатна інтелектуально від них абстрагуватися та певним чином їх, наприклад, проаналізувати — або ж, навпаки, вона може у звуці сховатися, замріятись та забутись у ньому. Але ж, на моє глибоке переконання, мета людини полягає у змозі поринути у дійсність звуку та налаштувати свідомість таким чином, щоб спробувати відчути щільність звукового простору, торкнутися його тканини та, певним чином взаємодіючи, осягнути звукову есенцію.
Ми маємо збагнути, що у сигналі, який ми розрізняємо у міру свого сьогочасного сприйняття, може полягати певне феноменологічне підґрунтя: нехай це історія об'єкта, що звучить, емоційний стан суб'єкта, що розказує, стан простору, що шелестить, тощо.
Ідея полягає у тому, що людина, безпосередньо взаємодіючи із сигналом навколишнього простору, існуючи на його рівні у якості сигналу, абстрагується від особистісних нашарувань поверхневого его і розчиняється у сприйнятті.
Взаємодіючи із звуком немов фейдер на мікшері, намагаючись розшифрувати отриманий сигнал і пропустити його через себе, ми можемо дійти до несподіваних результатів розуміння природи звуку.
У роботі використані: матеріали із практичного заняття з вокалу Сармен Елмонд 'Our voices — our sources', проведеного під час резиденції, та звуки приладів з екскурсії на виробництво заводу «Електровимірювач».
HUMAN SIGNAL
Людина має змогу приходити до переживання звукових ландшафтів різними шляхами.
Вона є їх частиною, при цьому вона здатна інтелектуально від них абстрагуватися та певним чином їх, наприклад, проаналізувати — або ж, навпаки, вона може у звуці сховатися, замріятись та забутись у ньому. Але ж, на моє глибоке переконання, мета людини полягає у змозі поринути у дійсність звуку та налаштувати свідомість таким чином, щоб спробувати відчути щільність звукового простору, торкнутися його тканини та, певним чином взаємодіючи, осягнути звукову есенцію.
Вона є їх частиною, при цьому вона здатна інтелектуально від них абстрагуватися та певним чином їх, наприклад, проаналізувати — або ж, навпаки, вона може у звуці сховатися, замріятись та забутись у ньому. Але ж, на моє глибоке переконання, мета людини полягає у змозі поринути у дійсність звуку та налаштувати свідомість таким чином, щоб спробувати відчути щільність звукового простору, торкнутися його тканини та, певним чином взаємодіючи, осягнути звукову есенцію.
Ми маємо збагнути, що у сигналі, який ми розрізняємо у міру свого сьогочасного сприйняття, може полягати певне феноменологічне підґрунтя: нехай це історія об'єкта, що звучить, емоційний стан суб'єкта, що розказує, стан простору, що шелестить, тощо.
Ідея полягає у тому, що людина, безпосередньо взаємодіючи із сигналом навколишнього простору, існуючи на його рівні у якості сигналу, абстрагується від особистісних нашарувань поверхневого его і розчиняється у сприйнятті.
Взаємодіючи із звуком немов фейдер на мікшері, намагаючись розшифрувати отриманий сигнал і пропустити його через себе, ми можемо дійти до несподіваних результатів розуміння природи звуку.
У роботі використані: матеріали із практичного заняття з вокалу Сармен Елмонд 'Our voices — our sources', проведеного під час резиденції, та звуки приладів з екскурсії на виробництво заводу «Електровимірювач».
Ідея полягає у тому, що людина, безпосередньо взаємодіючи із сигналом навколишнього простору, існуючи на його рівні у якості сигналу, абстрагується від особистісних нашарувань поверхневого его і розчиняється у сприйнятті.
Взаємодіючи із звуком немов фейдер на мікшері, намагаючись розшифрувати отриманий сигнал і пропустити його через себе, ми можемо дійти до несподіваних результатів розуміння природи звуку.
У роботі використані: матеріали із практичного заняття з вокалу Сармен Елмонд 'Our voices — our sources', проведеного під час резиденції, та звуки приладів з екскурсії на виробництво заводу «Електровимірювач».